Касаційний суд: межі дослідження доказів

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за ч. 2 ст. 121 КК.

У касаційній скарзі засуджена зазначила, що вирок місцевого суду ґрунтується на неправдивих показаннях свідків, тому наполягала на необхідності забезпечити виклик у судове засідання суду касаційної інстанції експертів, потерпілої та свідків для проведення повторного допиту й очних ставок.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС звернула увагу, що згідно з положеннями КПК повторний допит потерпілого, свідків, а також виклик експертів не є обов’язковими, якщо їх показання та висновки вже були предметом повного й усебічного дослідження суду, а заявлені клопотання не містили належного мотивування щодо наявності нових суттєвих обставин. Так, відповідно до ст. 356 КПК виклик експерта в судове засідання здійснюється виключно для роз’яснення наявного висновку. Процесуальні дії щодо перегляду чи спростування результатів експертизи потребують наявності обґрунтованих сумнівів у кваліфікації експерта або порушення процедури дослідження. Так само й повторний допит потерпілої та свідків є допустимим лише за умови, якщо під час судового розгляду з’ясувалося, що особа може надати показання стосовно обставин, щодо яких вона не допитувалася (ч. 14 ст. 352, ч. 2 ст. 353 КПК). Повторний допит осіб, які дали чіткі й послідовні показання, суперечить засадам розумних строків та безпосередності дослідження доказів.

У цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції повно та всебічно дослідив як показання потерпілої та свідків, так і висновки експертиз. Останні є чіткими, вичерпними та категоричними як щодо механізму й причин настання смерті потерпілого, так і щодо інших ключових обставин справи. Сама лише незгода учасника провадження з показаннями потерпілого, свідків чи висновками експертів та небажання сприймати встановлені факти не може бути правовою підставою для повторного допиту осіб чи виклику експерта. Мотивована відмова суду в задоволенні клопотань у допиті експертів чи повторному допиті потерпілої і свідків не є обмеженням процесуальних прав та істотним порушенням вимог ст. 412 КПК, оскільки право на клопотання не означає обов’язку суду задовольняти будь-яку необґрунтовану вимогу сторони.

З огляду на викладене колегія суддів ККС відхилила вимоги касаційної скарги обвинуваченої про виклик до суду касаційної інстанції експертів, потерпілої та свідків, оскільки суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, і допит цих осіб та оцінка доказів не належать до його повноважень згідно з процесуальним законом.