Коротко про матеріал · вступ Бюро
Бюро публікує матеріал про рішення від 23.02.2026 у справі № 381/1863/18: декриміналізація після виправдання: обов’язки апеляційного суду.
Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.
Повний відповідний матеріал огляду
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав невинуватою та виправдав особу за частинами 1, 2 ст. 185 КК на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення. Апеляційний суд скасував цей вирок та закрив кримінальне провадження на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК.
У касаційній скарзі особа, стосовно якої закрито кримінальне провадження, наголошує, що апеляційний суд безпідставно за наслідками розгляду апеляційної скарги прокурора ухвалив рішення про закриття кримінального провадження за відсутності її згоди. На її думку, суд, з’ясувавши наявність підстав для закриття провадження та відсутність на це згоди особи, стосовно якої висунуто обвинувачення, мав встановити: чи мала місце подія правопорушення; чи наявний у діяннях особи склад кримінального правопорушення, і лише за умови доведеності винуватості закрити провадження, а у разі встановлення відсутності у діянні складу правопорушення ухвалити виправдувальний вирок відповідно до вимог п. 1 ч. 7 ст. 284 КПК.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком місцевого суду особу визнано невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 і 2 ст. 185 КК, та виправдано у зв’язку з недоведеністю в її діяннях складу кримінального правопорушення.
Прокурор не погодився з виправдувальним вироком і оскаржив його до апеляційного суду. Апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за скаргою прокурора.
Далі у зв’язку із набуттям 09.08.2024 чинності Законом № 3886-IX, згідно з яким кримінальна відповідальність за статтями 185, 190, 191 КК може настати, лише якщо розмір викраденого перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, цей суд скасував виправдувальний вирок та на підставі п. 1-2 ч. 2 ст. 284 КПК закрив кримінальне провадження.
Прокурор подав апеляційну скаргу у зв’язку з незгодою з виправдуванням особи. Проте апеляційний суд, не перевіряючи доводів апеляційної скарги прокурора, не надаючи на них ґрунтовних відповідей і не враховуючи відсутність згоди особи, постановив рішення про закриття кримінального провадження.
Більше того, цей суд, не погоджуючись із рішенням, ухваленим місцевим судом, тобто надаючи власну оцінку доказам, не дослідив їх, не проаналізував кожен окремо з точки зору належності, достовірності, допустимості та у сукупності на предмет достатності.
Під час розгляду скарги прокурора апеляційний суд не взяв до уваги положення гл. 36-1 КПК, яка регламентує розгляд кримінального провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність.
Так, суд апеляційної інстанції мав урахувати, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 479 2 КПК суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
На підставі ч. 3 згаданої вище статті, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд:
1. зупиняє судовий розгляд;
2. запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу;
3. якщо обвинувачений проти цього не заперечує, закриває кримінальне провадження на цій підставі.
Або за відсутності згоди обвинуваченого:
1) у разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 1-2 ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
2) у разі, якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Суд апеляційної інстанції, за наявності підстав, повинен був розглянути апеляційну скаргу прокурора щодо незаконності ухвалення виправдувального вироку, дати мотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги щодо наявності або відсутності у діях особи складу інкримінованого їй кримінального правопорушення та постановити рішення, передбачене одним із пунктів ст. 407 КПК, з урахуванням приписів статей 284, 479-2 КПК.
Отже, апеляційний суд, постановивши у такий спосіб рішення про закриття кримінального провадження, не виконав положень статей 370, 404, 419, 479-2 КПК та передчасно скасував вирок.
Реквізити рішення та джерела
- Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 23.02.2026 у справі № 381/1863/18 (провадження № 51-4587км25)
- Офіційний огляд ККС ВС за лютий 2026 року — с. 59, 60, 61
Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

