Практика Верховного Суду

Службова недбалість: підписання актів будівельних робіт

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Службова недбалість: підписання актів будівельних робіт. ККС ВС, 19.02.2026, справа № 175/2096/17-к.

Коротко про матеріал · вступ Бюро

Бюро публікує матеріал про рішення від 19.02.2026 у справі № 175/2096/17-к: службова недбалість: підписання актів будівельних робіт.

Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.

Повний відповідний матеріал огляду

Обставини справи: обвинувачений генеральний директор ТОВ, займаючи посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, уклав договір з міською радою в особі заступника міського голови (далі - Замовник) про виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі комунального дошкільного учбового закладу (яслі-садок). На виконання умов договору з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок ТОВ у якості передплати 30% перераховано кошти у розмірі 229 756,68 грн. У подальшому, обвинувачений формально ставлячись до обов`язків щодо виконання умов договору, належним чином не перевірив об`єм та вартість виконаних робіт, після чого склав та завірив власним підписом акти приймання виконаних будівельних робіт, вказавши об`єм виконаних робіт, який на той час не відповідав його фактичному виконанню та проектно-кошторисній документації. Зазначені акти обвинувачений передав Замовнику, який був необізнаний про реальні об’єми виконаних робіт, а тому прийняв та підписав їх, на підставі чого на виконання умов договору з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок ТОВ перераховано кошти у розмірі 659 250 грн.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що під час судового розгляду захист наголошував на відсутності події злочину через відсутність істотної шкоди для потерпілої сторони, тоді як місцевий суд вказав у вироку, що сторона захисту зазначала про відсутність саме складу злочину, що не відповідає дійсності, чим спотворено позицію сторони захисту.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 2 ст. 367 КК.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що місцевий суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК, на підставі оцінки показань самого обвинуваченого, який свою винуватість не визнав, водночас не заперечував проведення робіт на об’єкті за договором та підписання актів приймання виконаних робіт, вказавши, що всі роботи були проведені у відповідності до проектно-кошторисної документації.

Крім того, відповідно до змісту вироку, суд надав оцінку показанням представника потерпілого, яка зауважила, що після проведення ремонтних робіт було виявлено протікання покрівлі, про що складено акт про усунення недоліків. Також суд оцінив показання свідка, яка вказала, що після проведення робіт виявлено протікання даху, недоліки були усунуті, про що складений відповідний акт, однак через деякий час покрівля знову почала протікати. Судом першої інстанції надано оцінку також показанням свідків, які були присутні під час огляду покрівлі дитячого закладу та стін з протіканням. За наслідками огляду зафіксовано незадовільний стан будівельних робіт, відібрано відповідні зразки матеріалів та складено протокол огляду.

Враховуючи, що висновком експерта підтверджено факт заподіяння шкоди, спричиненої злочинними діями, за встановлених фактичних обставин подальші спроби обвинуваченого усунути таку шкоду не свідчать про відсутність в його діях інкримінованого йому складу кримінального правопорушення, а відповідно і не дають підстав стверджувати про відсутність події злочину як такої.

Таким чином, апеляційний суд, з чим погоджується і колегія суддів ККС, дійшов обґрунтованого переконання, що в умовах обізнаності особи про порушення за вказаним фактом кримінального провадження, усунення заподіяної шкоди може свідчити про його бажання уникнути кримінальної відповідальності, а тому не впливає на правильність кваліфікації його дій, як і не вказує про відсутність у його діях складу будь-якого кримінального правопорушення.

В даному випадку службова недбалість, про яку зазначено у мотивувальній частині вироку суду першої інстанції, полягає саме в підписанні обвинуваченим актів приймання виконаних будівельних робіт за відсутності належного контролю за обсягом і якістю проведених робіт, використанням відповідних (передбачених проектно-кошторисною документацією) матеріалів, на підставі яких Замовником було безпідставно перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ у розмірі 519 312 грн за невиконані роботи та невикористані матеріали.

Реквізити рішення та джерела

Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

Пов’язані матеріали

Read the English version

Усі публікації