Коротко про матеріал · вступ Бюро Рішення згадується в огляді двічі: щодо надходження до суду підписаного позову через іншу уповноважену особу та щодо самостійних процесуальних прав цивільного позивача. Обидва висновки зібрано в цьому матеріалі.
Нижче дослівно відтворено висновки з офіційного огляду судової практики Верховного Суду щодо цивільного позову в кримінальному провадженні (актуальна практика), виданого у 2026 році.
Подання підписаного позову іншою особою Верховний Суд відхилив зазначені доводи вказавши, що цивільне процесуальне законодавство не позбавляє можливості особу, яка має намір звернутися із позовом, уповноважити іншу особу подати від її імені такий позов до суду або ж надіслати його поштою. Не встановлено таких заборон і нормами КПК.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що потерпілий у підготовчому судовому засіданні місцевого суду подав цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на свою користь завданої матеріальної шкоди, а також на підставі нотаріально посвідченої довіреності долучив заяву про визнання цивільним позивачем дружини загиблого потерпілого та її цивільний позов до обвинуваченого.
Верховний Суд дійшов висновку, що подання потерпілим, на підставі нотаріально посвідченої довіреності, цивільного позову, підписаного його автором (дружиною загиблого потерпілого), є лише способом надходження до місцевого суду письмового тексту цієї позовної заяви. Такий спосіб звернення особи до суду з позовною заявою не суперечить вимогам ані КПК, ані ЦПК.
Отже, місцевий суд підставно, з дотриманням вимог ст. 128 КПК, статей 48, 174, 175 ЦПК визнав дружину загиблого потерпілого цивільним позивачем у цьому кримінальному провадженні та приєднав до матеріалів кримінального провадження поданий нею цивільний позов, про що постановив умотивовану ухвалу, а надалі з урахуванням вимог ст. 180 ЦПК, ст. 1187 ЦК розглянув та задовольнив його.
Водночас захисник в касаційній скарзі не наводить обґрунтувань того, яким чином розгляд місцевим судом кримінального провадження щодо загиблого потерпілого без участі цивільного позивача (дружини загиблого потерпілого) вплинув на законність та обґрунтованість ухваленого цим судом вироку.
Крім того, дружина загиблого потерпілого брала участь у апеляційному розгляді цього кримінального провадження та нею було реалізовано її право на висловлення позиції щодо встановлених місцевим судом у вироку обставин кримінального провадження та аргументів сторони захисту, що підтверджується звуко-, відеозаписом судового засідання апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
Офіційний огляд, с. 33
Самостійні права цивільного позивача Верховний Суд не погодився із таким аргументом, оскільки відповідно до вимог ст. 61 КПК цивільний позивач є самостійним учасником кримінального провадження, який у разі незгоди із ухваленими судами рішеннями може самостійно їх оскаржити. Тож доводи касаційної скарги сторони захисту в інтересах цивільного позивача є фактично реалізацією процесуальних прав, які належать іншому учаснику процесу.
Водночас захисник в касаційній скарзі не наводить обґрунтувань того, яким чином розгляд місцевим судом кримінального провадження щодо засудженого без участі цивільного позивача (дружини загиблого потерпілого) вплинув на законність та обґрунтованість ухваленого цим судом вироку.
Крім того, дружина загиблого потерпілого брала участь у апеляційному розгляді цього кримінального провадження та нею було реалізовано її право на висловлення позиції щодо встановлених місцевим судом у вироку обставин кримінального провадження та аргументів сторони захисту, що підтверджується звуко-, відеозаписом судового засідання апеляційного суду.
Офіційний огляд, с. 34
Джерела Висновки відтворено з офіційного огляду Верховного Суду без зміни змісту; усунуто лише технічні переноси та зайві пробіли. Заголовок і короткий вступ підготовлено Бюро. Огляд містить основні висновки; обставини справи та повну мотивацію слід читати в судовому рішенні.