Огляд ККС ВС · серпень 2026

Витяг з ЄРДР і повноваження слідчого та прокурора

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Обкладинка публікації «Витяг з ЄРДР і повноваження слідчого та прокурора». ККС ВС, 25.08.2026, справа № 200/19472/17.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали невинуватим та виправдали особу за ч. 3 ст. 369 КК у зв’язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що судами необґрунтовано визнано докази сторони обвинувачення недопустимими з підстав відсутності постанови, яка надає прокурору та слідчому відповідні повноваження, оскільки на переконання касатора, інформація, яка міститься у витягах з ЄРДР, підтверджує процесуальний статус цих осіб в межах цього кримінального провадження, а також наявність у слідчого процесуальних повноважень для можливості повідомляти особі про підозру.

Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що право на звернення з клопотанням про проведення НСРД за гл. 21 КПК мають виключно визначені Законом слідчий або прокурор. Суд (слідчий суддя апеляційного суду) зобов’язаний пересвідчитися в тому, що звернулася і прибула саме та уповноважена особа.

Як вбачається з матеріалів цього провадження, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ухвали апеляційного про надання дозволу на проведення НСРД, постановлені на підставі клопотань прокурора, який на момент звернення до суду не мав повноважень у цьому провадженні, а також самі матеріали НСРД та протоколи огляду речей, проведені та складені на підставі цих ухвал, як похідні не можна вважати допустимими доказами відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 КПК. А зазначення прокурора у витягу з ЄРДР у цій справі не надавало останньому відповідних повноважень.

Місцевий суд обґрунтовано звернув увагу й на те, що слідчий не мав жодних повноважень щодо складання, підписання повідомлення про підозру виправданому. Як видно з постанови про доручення проведення досудового розслідування слідчій групі, зазначеного слідчого не включено до групи слідчих у цьому кримінальному провадженні, його не вказано і в обвинувальному акті серед слідчих, які здійснювали досудове розслідування. Прізвище слідчого наявне лише серед інших слідчих у витягу з ЄРДР.

Колегія суддів ККС ВС вказала, що витяг із ЄРДР не може замінити як процесуального рішення про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні, так і замінити постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, оскільки він не є кримінально-процесуальним рішенням, яке породжує зазначені правові наслідки в конкретному кримінальному провадженні.

Верховний Суд дійшов висновку, що слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов’язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове посвідчення), а також процесуальний статус (доручення, постанова про визначення групи слідчих, постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів) на підтвердження повноважень у конкретному кримінальному провадженні як на момент складання і звернення з клопотанням, так і на час розгляду такого клопотання, а також переконатися в тому, що орган досудового розслідування, в якому працює слідчий чи прокурор, який звернувся з клопотанням та прибув на його розгляд, знаходиться в межах територіальної юрисдикції відповідного апеляційного суду або кримінальне провадження віднесене до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо клопотання розглядає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя зобов’язаний перевірити підстави звернення з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій за главою 21 КПК поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

Слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення клопотання щодо проведення негласної (розшукової) дії у разі непідтвердження повноважень слідчого або прокурора діяти в конкретному кримінальному провадженні як на момент складання і звернення з клопотанням, так і на час розгляду такого клопотання слідчим суддею, а також якщо клопотання подане за відсутності підстав, передбачених у ч. 2 ст. 247 КПК, поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

Джерела

Текст кейсу відтворено з офіційного огляду судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за серпень 2026 року.

Усі публікації