Оскарження ухвали слідчого судді: вимоги до скарги

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: слідчий суддя відмовив у відкритті провадження за скаргою заявника на бездіяльність слідчих ДБР. Апеляційний суд повернув заявнику його апеляційну скаргу, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 396 КПК.

У касаційній скарзі заявник вважає, що апеляційний суд проігнорував, що вказана ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку, а тому, повертаючи його апеляційну скаргу, допустив порушення вимог КПК.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС звернув увагу, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу заявника, зазначив, що подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 396 КПК, оскільки не містить обґрунтування незаконності чи необґрунтованості оскаржуваного ним судового рішення; прохання заявника до апеляційного суду про скасування ухвали та зобов’язати відкрити провадження не узгоджується із передбаченими КПК України повноваженнями апеляційного суду. Також в ухвалі апеляційного суду вказано, що в апеляційній скарзі відсутня повна назва оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, що позбавляє можливості апеляційний суд вирішити питання про можливість її апеляційного оскарження і прийняття апеляційної скарги до свого провадження та призначити її до розгляду.

Однак з таким висновком апеляційного суду колегія суддів ККС не може погодитися.

Дійсно, відповідно до змісту окремих положень КПК, а також згідно з усталеною практикою ККС, суд апеляційної інстанції не має повноважень залишати без руху апеляційну скаргу на рішення слідчого судді місцевого суду. Однак це не означає, що до змісту апеляційної скарги можуть висуватися вимоги, не передбачені законом, або ж висуватися завищені формалістичні стандарти щодо чіткості, ясності, логічності, послідовності тощо її змісту.

Зі змісту поданої апеляційної скарги з достатньою ясністю вбачається, яке судове рішення оскаржує заявник, адже копію цього рішення було долучено ним у якості додатку до апеляційної скарги, й у змісті апеляційної скарги зазначено, що скаржник хоче оскаржити ухвалу, яку він долучає.

При цьому зі змісту самої апеляційної скарги достатньо зрозуміло, що заявник вважає ухвалу місцевого суду незаконною, оскільки його скарга відповідала вимогам статей 303-307 КПК, що зобов’язувало місцевий суд відкрити провадження і з’ясувати всі обставини безпосередньо в засіданні.

Крім того, зі змісту апеляційної скарги видно, що заявник не погоджувався із ухвалою також із тих мотивів, що зі скарги, яку він подав до місцевого суду, вбачалося, що він оскаржував невиконання положень ст. 220 КПК, а суд, маніпулюючи законодавством, вказав на невідповідність поданої скарги.