Результати НСРД у виділеному провадженні

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватими і засудили: обвинуваченого за частинами 3, 4, 5 ст. 27 ч. 4 ст. 187 КК; обвинуваченого за частинами 4, 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК; та ще двох обвинувачених за ч. 4 ст. 187 КК. Цим же вироком суд визнав вказаних осіб невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК, та виправдав за недоведеністю того, що в їх діянні є склад кримінального правопорушення.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що докази, отримані в результаті проведення НСРД, є недопустимими, оскільки дозвіл на проведення слідчих дій отримано в межах іншого кримінального провадження, а надалі ці матеріали використано для доведення обвинувачення в цьому кримінальному провадженні без ухвали слідчого судді, як це передбачено ст. 257 КПК.

Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що за усталеною практикою Верховного Суду у виділеному кримінальному провадженні можуть використовуватися результати НСРД, які були проведені у первинному провадженні, і додаткових дозволів чи процесуальних рішень для цього не потрібно.

Положення ч. 1 ст. 257 КПК застосовуються у випадку, коли під час проведення НСРД в одному кримінальному провадженні отримано інформацію про ознаки кримінального правопорушення, яке в цьому провадженні не розслідується, і таку інформацію необхідно використати в іншому кримінальному провадженні. Натомість у разі об’єднання кримінальних проваджень або виділення матеріалів в окреме провадження додатковий дозвіл слідчого судді на використання результатів НСРД не потрібний. Верховний Суд прямо розмежовує використання результатів НСРД у виділеному/об’єднаному провадженні та їх використання в іншому, не пов’язаному процесуальними рішеннями кримінальному провадженні.