Практика Верховного Суду

Керівник ліцею на окупованій території: колаборація та цифрові докази

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Керівник ліцею на окупованій території: колаборація та цифрові докази. ККС ВС, 25.02.2026, 766/12766/23.

Коротко про матеріал · вступ Бюро

Бюро публікує матеріал про рішення від 25.02.2026 у справі № 766/12766/23: керівник ліцею на окупованій території: колаборація та цифрові докази.

Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.

Повний відповідний матеріал огляду

Обставини справи: обвинувачена добровільно зайняла посаду директора ліцею, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за частинами 3, 5 ст. 111-1 КК.

У касаційній скарзі захисник вказує, що зайняття особою керівної посади в незаконному закладі освіти (школі, ліцеї тощо) не охоплюється складом кримінального правопорушення (об’єктивна сторона), передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК, оскільки ліцей не є органом влади, тому в діях обвинуваченої, як особи, яка зайняла посаду директора навчального закладу, відсутній склад вказаного кримінального правопорушення.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині засудження обвинуваченої за ч. 5 ст. 111-1 КК у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що за змістом ч. 5 ст. 111-1 КК кримінально караним є, зокрема, добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора. Таким чином, обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього складу кримінального правопорушення є зайняття посади саме в незаконному органі влади. Отже, для правильної кваліфікації дій особи необхідним є встановлення, що відповідна установа за своїми функціональними характеристиками належить до органів влади.

Поняття «орган влади» у правовій доктрині та законодавстві України пов’язується із наявністю владних управлінських повноважень, реалізацією функцій держави (нормотворчих, управлінських, правоохоронних тощо) та можливістю прийняття обов’язкових до виконання рішень у сфері публічного управління. При цьому, за своєю правовою природою заклад освіти не наділений владними повноваженнями публічного характеру, його керівник не здійснює владного управління в масштабах територіальної громади чи держави, не реалізує нормотворчі, правоохоронні чи інші владно-розпорядчі функції держави.

Сам по собі факт створення або функціонування закладу освіти на тимчасово окупованій території, а також виконання його керівником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у межах діяльності такого закладу, за відсутності ознак органу влади, не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК. Проте, суди попередніх інстанцій, визнаючи обвинувачену винуватою за ч. 5 ст. 111-1 КК, не врахували, що очолюваний нею навчальний заклад до незаконних органів влади у розумінні зазначеної кримінально-правової норми не відноситься, та у засудженої відсутні владні повноваження публічного характеру щодо здійснення функцій, притаманних саме органам влади.

Повний відповідний матеріал огляду

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватою і засудили обвинувачену за частинами 3, 5 ст. 111-1 КК.

Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій в частині засудження обвинуваченої за ч. 5 ст. 111-1 КК у зв’язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що основними доказами в кримінальних провадженнях щодо злочинів проти основ національної безпеки України є електронні (цифрові) докази, до яких належать: матеріали фотозйомки, звуко-запису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп’ютерні дані), що містяться у відкритих (інтернет; різноманітні засоби масової інформації; соціальні мережі) чи закритих мережах (приватні месенджери та Telegram-канали; особисте листування з використанням комп`ютерної техніки і мобільних телефонів, флешносії, карти пам’яті тощо).

Як убачається з матеріалів провадження, обставини участі обвинуваченої у заході з відкриття муралу на стіні Генічеського ліцею, а також її подальші дії, як керівника цього закладу освіти, підтверджуються сукупністю доказів, які були досліджені судами попередніх інстанцій та отримали належну оцінку. Зокрема, протоколом огляду, у якому зафіксовано відомості, розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, включаючи текстові матеріали, фотозображення та відеозаписи, на яких відображено проведення урочистого заходу за участю представників окупаційної адміністрації та директора Генічеського ліцею обвинуваченої. У змісті відповідних публікацій прямо зазначено про її участь у відкритті муралу, проведенні екскурсії у школі та інформуванні присутніх про взаємодію закладу з пропагандистським рухом «Юнармія».

Відомості, отримані під час огляду інтернет-ресурсів, узгоджуються з протоколом огляду щодо функціонування створеного окупаційною владою закладу освіти та перебування обвинуваченої на посаді його керівника, а також із показаннями свідків, яким суди надали оцінку відповідно до вимог ст. 94 КПК.

Сам по собі факт розміщення інформації на відкритих інтернет-ресурсах не свідчить про її недостовірність, якщо така інформація перевірена у встановленому законом порядку та підтверджена іншими доказами. Протоколи огляду складені з дотриманням вимог ст. 237 КПК, їх зміст детально відображає обсяг і характер зафіксованих відомостей, а додані до них матеріали дозволяють встановити зміст зафіксованих подій та їх зв’язок із засудженою.

Реквізити рішення та джерела

Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

Пов’язані матеріали

Read the English version

Усі публікації