Експертиза: строки проведення та документи

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватою та засудили обвинувачену за ч. 2 ст. 121 КК.

У касаційній скарзі обвинувачена наголошує на несвоєчасності проведення експертизи – через два місяці після її затримання, а не невідкладно, що унеможливило фіксацію її психоемоційного стану за участю психолога та психотерапевта. На її думку, є необ’єктивними і результати експертиз щодо її перебування та потерпілого у стані алкогольного сп’яніння (2,4 і 2,96 проміле відповідно) через проведення огляду з порушеннями, без належного медичного обстеження у встановленому законом порядку, за відсутності сертифікатів повірки алкотестера та без відібрання біологічних матеріалів для лабораторного дослідження.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС звернула увагу, що з матеріалів провадження вбачається, що висновок первинної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи зроблений на підставі клінічного обстеження обвинуваченої та вивчення матеріалів справи і ґрунтується на спеціальних знаннях експертів, відображених у дослідницькій частині документа. Тому твердження обвинуваченої, що зміст висновку свідчить про проведення зазначеної експертизи посмертно, суд касаційної інстанції розцінює як неправильне розуміння змісту документа і спосіб захисту, спрямований на необґрунтоване спростування висновку експертизи.

Аргументи обвинуваченої про те, що висновки експертизи є необ’єктивними, оскільки її проведено через два місяці після затримання, а не невідкладно після події, з обов’язковим залученням психолога та психотерапевта для фіксації її психоемоційного стану, також позбавлені підстав. Законодавство не встановлює обов’язку проводити експертизу негайно чи в день затримання, і двомісячний термін відповідає об’єктивній потребі часу для збирання матеріалів та призначення комісійного дослідження. Крім того, комісія експертів мала достатню кваліфікацію для оцінки стану особи без обов’язкового залучення психотерапевта чи психолога, якщо це не було визнано необхідним для вирішення поставлених питань.

Аргументи обвинуваченої про відсутність у матеріалах провадження сертифікатів відповідності (повірки) алкотестера та непроведення додаткових лабораторних досліджень не заслуговують на увагу. Концентрація алкоголю в крові обвинуваченої 2,4 проміле і потерпілого 2,96 проміле встановлена під час експертиз. Водночас чинний КПК та профільне законодавство не зобов’язує експертну установу долучати сертифікати повірки внутрішнього лабораторного обладнання до кожного висновку експерта.