Слідчий експеримент: значення часу доби

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за пунктами 7, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 296 КК. Апеляційний суд змінив цей вирок, закрив кримінальне провадження в частині обвинувачення за пунктами 7, 12 ч. 2 ст. 115 КК на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи і вичерпано можливості їх отримати.

У касаційній скарзі прокурор не погоджується з висновком суду щодо неврахування як доказів протоколів слідчих експериментів з підстав проведення зазначених слідчих дій в інший час доби.

Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС не погоджується з висновком апеляційного суду про недопустимість протоколів слідчих експериментів лише з тієї підстави, що відповідні слідчі дії були проведені у світлу пору доби, тоді як подія, згідно з установленими місцевим судом обставинами, відбувалася в темну пору доби.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що сама собою відмінність між умовами проведення слідчого експерименту, за яких відбулася подія, що перевіряється, не є безумовною підставою для визнання результатів такої слідчої дії недопустимими доказами або для їх повного неврахування. У кожному конкретному випадку суд має оцінити, які саме обставини перевірялися під час слідчого експерименту, чи мала відповідна відмінність істотне значення для досягнення мети цієї слідчої дії, а також чи вплинула вона на достовірність отриманих відомостей.

Натомість апеляційний суд, пославшись на те, що слідчі експерименти проводилися у світлу пору доби, не з’ясував, які саме обставини перевірялися під час кожного з них, чи була пора доби істотною для перевірки відповідних показань, не навів мотивів, чому така відмінність унеможливлювала використання отриманих відомостей під час оцінки доказів у їх сукупності.