Процесуальні витрати у разі смерті обвинуваченого

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: вироком місцевого суду обвинуваченого визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 115 КК. Ухвалено стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати. Апеляційний суд скасував цей вирок, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв’язку зі смертю обвинуваченого.

У касаційній скарзі прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції всупереч положенням статей 118, 124, 126 КПК не вирішив питання стосовно процесуальних витрат, які мав віднести на рахунок держави.

Позиція ККС: змінено ухвалу апеляційного суду, процесуальні витрати віднесено на рахунок держави.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що питання про розподіл процесуальних витрат суд вирішує у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі і яким закривається кримінальне провадження. Відповідно до ч. 3 ст. 124 КПК, якщо, зокрема, суд апеляційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК у резолютивній частині ухвали апеляційного суду зазначається рішення щодо розподілу процесуальних витрат.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що апеляційний суд у своїй ухвалі не вирішив питання щодо процесуальних витрат, що свідчить про недотримання ним приписів КПК.

Колегія суддів ККС звертає увагу на висновок ОП ККС у постанові від 12.09.2022 (справа № 203/241/17), за яким якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов’язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. На переконання колегії суддів ККС, аналогічний підхід підлягає до застосовування і в тому випадку, коли кримінальне провадження підлягає до закриття на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, враховуючи відсутність належного суб’єкта, на якого такі витрати мали бути покладені за законом.