Коротко про матеріал · вступ Бюро
Бюро публікує матеріал про рішення від 26.02.2026 у справі № 572/4907/24: позапроцесуальне зізнання: допит поліцейського не замінює належної процедури.
Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.
Повний відповідний матеріал огляду
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК.
У касаційній скарзі засуджений вказував про застосування до нього психологічного тиску під час досудового слідства з боку працівника поліції, який є свідком у даному провадженні.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що обвинувальний вирок ґрунтується, зокрема, на позапроцесуальному «зізнанні» обвинуваченого. Вказані відомості легалізовано шляхом допиту в судовому засіданні працівника правоохоронного органу як свідка, який, заперечуючи тиск на засудженого, фактично відтворив зміст показань останнього, отриманих із порушенням належної правової процедури і повідомив, що обвинувачений зізнався йому в заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому.
Разом з тим засуджений послідовно стверджував, що саме в період спілкування із зазначеним працівником поліції до нього застосовувався психологічний тиск. Посилання суду як на доказ винуватості обвинуваченого на показання свідка-працівника поліції з огляду на положення п. 7 ч. 2 ст. 97 КПК за своєю правовою природою не можуть відповідати критеріям допустимості та достовірності. Держава не може обходити процесуальні гарантії, використовуючи позапроцесуальні розмови з поліцією як докази. Допит працівника правоохоронного органу про зміст таких бесід є недопустимим способом отримання доказів, оскільки це порушує право на захист.
Легалізація судами попередніх інстанцій позапроцесуального зізнання обвинуваченого, всупереч наявному конфлікту інтересів, є прямим порушенням принципу змагальності та конституційної гарантії особи не свідчити проти самої себе.
Реквізити рішення та джерела
- Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 26.02.2026 у справі № 572/4907/24 (провадження № 51-1594км25)
- Офіційний огляд ККС ВС за лютий 2026 року — с. 40
Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

