Практика Верховного Суду

Згадка іншої особи у вироку та презумпція невинуватості

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Згадка іншої особи у вироку та презумпція невинуватості. ККС ВС, 20.01.2026, справа № 991/361/25.

Коротко про матеріал · вступ Бюро

Бюро публікує матеріал про рішення від 20.01.2026 у справі № 991/361/25: згадка іншої особи у вироку та презумпція невинуватості.

Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.

Повний відповідний матеріал огляду

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій вироком, ухваленим на підставі угоди з прокурором про визнання винуватості, засудили обвинуваченого за ч. 4 ст. 369 КК.

У касаційній скарзі представник заявника вважає, що суд першої інстанції порушив права, свободи та інтереси заявника, оскільки у тексті вироку прямо зазначив прізвище та іншу особисту інформацію, що дозволяє ідентифікувати його особу. Крім того, він зазначає, що у вироку фактично констатовано факт вчинення заявником злочину, що порушує презумпцію його невинуватості, оскільки цей вирок має преюдиціальне значення для справи, у якій той має статус обвинуваченого. Сторона заявника вказує, що зазначення особи заявника на веб-порталі «Судова влада» дає можливість широкому колу осіб зробити висновок про його винуватість у вчиненні злочину.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС визнає, що принцип презумпції невинуватості може бути порушений у разі передчасного твердження про винуватість заявника, висловленого у вироку щодо іншої особи, справа якої розглядалась окремо. Однак колегія суддів ККС вважає, що такі обставини відсутні у цій справі.

У кримінальних провадженнях, у яких обвинувачення щодо кількох осіб розглядаються в окремих провадженнях, посилання суду на причетність осіб, що не беруть участь у розгляді, можуть бути необхідними для оцінки винуватості обвинувачених в цьому провадженні осіб. Суди зобов’язані якомога акуратніше і точніше встановити факти, що мають значення для оцінки відповідальності обвинуваченого, і не можуть представляти встановлені факти лише як припущення чи підозру, у тому числі й факти, що стосуються причетності інших осіб. Але суди мають уникати надання інформації у більшому обсязі, ніж це необхідно для оцінки юридичної відповідальності тих, хто є обвинуваченими у судовому розгляді.

ВС неодноразово підкреслював, що обставини, встановлені в рішеннях щодо інших осіб, не є преюдиціальними для суду, який буде розглядати обвинувачення проти заявника, де він має оцінити докази, надані сторонами, з метою встановлення обставин, важливих для вирішення питання про його винуватість.

Оскільки розгляд кримінального обвинувачення проти заявника триває, колегія суддів ККС не вважає прийнятним висловлювати припущення щодо гіпотетичного порушення його прав під час триваючого розгляду.

Щодо можливого порушення презумпції його невинуватості у формулюванні оскаржених рішень, колегія суддів ККС має вирішити, чи було необхідно посилатися в них на обставини, які стосуються заявника, в контексті обвинувачення засудженого, і, якщо так, чи ці посилання були обмежені тим, що було необхідно для встановлення його винуватості і сформульовані таким чином, щоб уникнути потенційної шкоди для заявника.

Колегія суддів ККС відзначає, що враховуючи характер обвинувачення проти засудженого, суди в оскаржених рішеннях не могли уникнути встановлення певних обставин, які стосувалися заявника, як, наприклад, його статусу як особи, що займає «особливо відповідальне становище», а також обсягу його повноважень і можливості вчиняти або впливати на вчинення дій, за які надавалася неправомірна вигода, тощо.

У той же час опис цих обставин не означає визнання вини заявника, не має обвинувального характеру щодо нього і використовується виключно в контексті встановлення подій, а обсяг викладених судом обставин, які неможливо було відділити від ролі заявника у подіях, не виходив за межі задач, пов’язаних з визначенням винуватості засудженого.

Суд не здійснював оцінки правомірності дій заявника, не встановлював наявність чи відсутність його винуватості і не робив інших висновків, що мали б преюдиціальне значення для провадження щодо нього.

Враховуючи викладене, колегія суддів ККС відхиляє доводи сторони заявника, які стосуються порушення презумпції його невинуватості.

Колегія суддів ККС зазначає, що всі рішення в ЄДРСР у загальному доступі є знеособленими. В обставинах цієї справи знеособлення прізвища заявника в тексті вироку не може завадити ідентифікувати його особу на підставі інших даних, згадки яких суд – враховуючи характер обвинувачення – не міг уникнути.

Тому колегія суддів ККС вважає, що сама по собі згадка його прізвища не може бути таким порушенням, яке зумовлює скасування або зміну судових рішень. Більше того, скасування судових рішень і, відповідно, нове коло судових розглядів, призведе до додаткових згадок заявника, що по суті суперечить меті, про яку заявляє сторона заявника.

Реквізити рішення та джерела

Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

Пов’язані матеріали

Read the English version

Усі публікації