Практика Верховного Суду

Два самовільні залишення частини: умови звільнення від відповідальності

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Два самовільні залишення частини: умови звільнення від відповідальності. ККС ВС, 04.02.2026, справа № 295/2490/24.

Коротко про матеріал · вступ Бюро

Бюро публікує матеріал про рішення від 04.02.2026 у справі № 295/2490/24: два самовільні залишення частини: умови звільнення від відповідальності.

Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.

Повний відповідний матеріал огляду

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили військовослужбовця за ч. 5 ст. 407 КК.

У касаційній скарзі захисник зазначав, що обвинувачений повернувся до військової частини та за згодою командування військової частини продовжував проходити військову службу, що є підставами, передбаченими ч. 5 ст. 401 КК, для його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що Законом від 20.08.2024 № 3902-IX, крім іншого, ст. 401 КК доповнено частиною 5 такого змісту: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

З обставин формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, вбачається, що обвинувачений вчинив два окремих діяння самовільного залишення військової частини, які не були об’єднані єдиним умислом, а тому не встановлено наявності обов’язкової умови для застосування звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК, – вчинення вперше кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 цього Кодексу. Тож положення ч. 5 ст. 401 КК не можуть бути застосовані до засудженого.

Водночас колегія суддів ККС ВС зауважила, що після постановлення ухвали апеляційного суду і на цей час обвинувачений не позбавлений можливості самостійно або з допомогою захисника відповідно до ст. 81-1 КК ініціювати питання умовно_дострокового звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом в порядку, передбаченому п. 2-1 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК.

Реквізити рішення та джерела

Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

Пов’язані матеріали

Read the English version

Усі публікації