Коротко про матеріал · вступ Бюро
Бюро публікує матеріал про рішення від 26.01.2026 у справі № 343/734/17: ознаки озброєної банди та апеляційний розгляд після видворення.
Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.
Повний відповідний матеріал огляду
Обставини справи: судом встановлено, що в серпні 2015 року обвинувачений з корисливих спонукань, маючи на меті отримання незаконних доходів на постійній основі шляхом вчинення нападів з метою заволодіння чужим майном, створив та очолив стійку озброєну групу (банду), до складу якої залучив як виконавців трьох обвинувачених, які попередньо організувались для вчинення нападів на громадян. Діючи в складі створеної озброєної банди, обвинувачені в період із серпня 2015 року по 06.08.2016 відповідно до попередньо розробленого плану злочинних дій і розподілу ролей, погодженого між собою, спланували, підготували та вчинили крадіжку і ряд озброєних нападів на осіб з метою заволодіння чужим майном.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватими і засудили обвинувачених за ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК.
У касаційних скаргах сторона захисту стверджує, що жодна з кваліфікуючих ознак організованої групи не доведена, факт знайомства засуджених між собою не свідчить про стійкість такої групи чи банди й про її наявність у цілому.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вказала, що як вбачається з матеріалів провадження метою створення банди було отримання незаконних доходів на постійній основі, заволодіння чужим майном.
Так, місцевий суд послався на те, що:
- діючи в складі створеної та очоленої озброєної банди, обвинувачені в період із серпня 2015 року по 06.08.2016 на території Хмельницької, Житомирської та Івано--Франківської областей, відповідно до попередньо розробленого плану злочинних дій і розподілу ролей, погодженого між собою, спланували, підготували та вчинили крадіжку і ряд озброєних нападів на осіб, внаслідок чого незаконно заволоділи коштами та майном потерпілих на загальну суму 213 460 грн;
- усі наявні докази свідчать про ретельне та довготривале готування обвинувачених до нападів, що у свою чергу узгоджується з диспозицією ст. 257 КК;
- стабільний склад цієї банди підтверджується наявністю постійних злочинних зв’язків між її учасниками та взаємовідносинами й усвідомленням ними характеру та мети протиправних дій. Про стабільність банди свідчить і та обставина, що обвинувачені вчиняли всі інкриміновані їм злочини одним складом, неодноразово саме обвинуваченим залучався для перевезення один водій. Про стійкість існування банди свідчила та обставина, що обвинувачені вчинили напади на потерпілих, а також підтримували зв’язок не тільки в момент вчинення інкримінованих їм злочинів, а також напередодні та після їх вчинення;
- факт розподілу ролей між обвинуваченими під час вчинення злочинів підтверджувався тим, що саме, що обвинувачений як керівник у складі організованої озброєної ним банди успішно виконував надану йому функцію та здійснював дії на досягнення спільної злочинної мети (забезпечував мобільність банди, визначав роль кожного співучасника, конспірацію, яка полягала у вимкненні мобільних телефонів з метою невстановлення з’єднань під час вчинення злочинів, регулярній зміні сім-карт, зберіганні викраденого майна тощо);
- обвинувачені використовували і носили зброю, вживали заходів для маскування, брали участь у вчиненні всіх злочинів, застосовували фізичний та психологічний тиск стосовно потерпілих шляхом демонстрації зброї, погроз її застосування та застосування під час вчинення злочинів, висували потерпілим вимоги щодо видачі коштів та цінностей і відшукання таких у приміщеннях, на які здійснювали напад, що підтверджується показаннями потерпілих, з яких встановлено узгодженість дій обвинувачених, чітке виконання ролей, при цьому з показань потерпілого встановлено, що напередодні нападу біля його будинку було затоптано траву та пошкоджено вікно, що свідчило про підготовку до майбутнього нападу, а в момент вчинення четвертий учасник нападу з’явився пізніше.
Отже, місцевий суд констатував, що:
- усі члени озброєної банди були обізнані про мету і методи її діяльності, про наявність у її членів вогнепальної та іншої зброї, про використання такої зброї в ході вчинення бандитських нападів на осіб, знали і розуміли, що зброя може бути застосована під час нападів і для подолання опору потерпілих;
- створена та очолена обвинуваченим озброєна банда була стійкою, стабільною, згуртованою, мала чітко виражену зорганізованість, що полягала в єдиній злочинній меті і планованих озброєних нападах, з розподілом ролей кожного учасника банди;
- відповідно до попередньо узгодженого між усіма учасниками стійкої озброєної групи (банди) плану злочинних дій та розподілу ролей, з відома та під безпосереднім керівництвом обвинуваченого кожен із підлеглих йому учасників виконував надану йому функцію та в разі потреби був готовий до виконання будь-яких дій, спрямованих на досягнення спільної злочинної мети.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про те, що було створено стійке об’єднання для вчинення злочинів.
Такі висновки суду першої інстанції є належним чином обґрунтованими і вмотивованими. З урахуванням зазначеного доводи касаційних скарг у цій частині (щодо відсутності ознак організованої злочинної групи) є безпідставними.
Повний відповідний матеріал огляду
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватими і засудили обвинувачених за ч. 3 ст. 146, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 3 ст. 262 КК.
У касаційній скарзі сторона захисту вказує, що суд апеляційної інстанції, всупереч ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК, провів розгляд за відсутності обвинуваченого.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС вважає за необхідне зазначити, що як видно з матеріалів кримінального провадження:
- ухвалою апеляційного суду обвинуваченому скасовано запобіжний захід та звільнено його з-під варти у зв’язку з тим, що за період попереднього ув’язнення він відбув призначене оскаржуваним вироком покарання у виді позбавлення волі, а прокурор не подавав апеляційної скарги;
- після звільнення з-під варти рішенням в.о. начальника відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС громадянин Республіки Грузії обвинувачений був примусово видворений з України;
- захисник, який діє в інтересах обвинуваченого, подав до суду апеляційної інстанції клопотання про участь його підзахисного в судовому засіданні. При цьому, мотивуючи своє клопотання, захисник, серед іншого, послався на те, що, зі слів обвинуваченого, зареєструватися в підсистемі «Електронний суд» неможливо, оскільки він перебуває за кордоном і не може виготовити кваліфікований електронний підпис, адже система зчитує тільки підписи, видані державними органами й банківськими установами України. Крім того, захисник зазначав, що в обвинуваченого є реальна можливість брати участь у судовому засіданні за межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у соціальних мережах, а саме «Скайп» та «Вайбер».
Крім того, як убачається зі змісту технічного звукозапису судового засідання, судом апеляційної інстанції, у зв’язку із заявленим клопотанням, було оголошено перерву, в тому числі для з’ясування технічної можливості проведення відеоконференції за таких умов.
Однак, постановляючи рішення за результатами судового розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що обвинувачений, будучи повідомленим про час та місце апеляційного розгляду, не зареєструвався в підсистемі «Електронний суд», особисто не звернувся з клопотанням про власне бажання брати участь у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції з іншого приміщення, не надав апеляційному суду необхідної інформації для організації відеоконференції з дотриманням Положення.
При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що участь обвинуваченого в судовому засіданні під час апеляційного розгляду цього кримінального провадження не є обов’язковою, у зв’язку з чим дійшов висновку про можливість продовжувати апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого.
За таких обставин колегія суддів вважає, що з огляду на неможливість проведення відеоконференції з дотриманням Положення, а також те, що:
- обвинувачений був примусово видворений з України;
- участь обвинуваченого в апеляційному розгляді не була обов’язковою;
- обвинувачений не був позбавлений можливості отримувати правову допомогу, оскільки в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції був присутній його захисник, участь якого, з урахуванням положень ст. 52 КПК, є обов’язковою;
- обвинувачений самостійно, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 401 КПК, не звертався до суду апеляційної інстанції з клопотанням про бажання брати участь у судовому засіданні шляхом проведення відеоконференції;
- суд апеляційної інстанції не позбавляв його можливості приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, передбаченому КПК, проведення судового засідання в суді апеляційної інстанції за відсутності обвинуваченого не є таким істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило чи могло перешкодити суду апеляційної інстанції постановити законне й обґрунтоване судове рішення, та не свідчить про те, що судове рішення за таких обставин підлягає безумовному скасуванню.
Реквізити рішення та джерела
- Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 26.01.2026 у справі № 343/734/17 (провадження № 51-4983км19)
- Офіційний огляд ККС ВС за лютий 2026 року — с. 22, 23, 24, 54, 55, 56
Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

