Практика Верховного Суду

Участь у терористичній організації та закон про особливий порядок самоврядування

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Участь у терористичній організації та закон про особливий порядок самоврядування. ККС ВС, 12.02.2026, 522/1621/24.

Коротко про матеріал · вступ Бюро

Бюро публікує матеріал про рішення від 12.02.2026 у справі № 522/1621/24: участь у терористичній організації та закон про особливий порядок самоврядування.

Нижче дослівно відтворено всі відповідні фрагменти офіційного огляду ККС ВС за лютий 2026 року. Огляд охоплює рішення, внесені до ЄДРСР у цьому місяці. Заголовок і вступ підготовлено Бюро.

Повний відповідний матеріал огляду

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 258-3 КК.

У касаційній скарзі обвинувачений посилається на те, що ст. 3 Закону від 16.09.2014 № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (далі – Закон № 1680-VII) гарантовано недопущення кримінального переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей. Стверджує, що оскільки Закон від 17.03.2015 № 256-VIIІ «Про внесення зміни до ст. 10 Закону «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (далі-Закон № 256-VIIІ), яким було відтерміновано введення в дію статей 2–9 Закону №1680-VII, прийнято після вчинення ним інкримінованих йому злочинів, тому відповідно до вимог чинного законодавства він не має зворотної дії в часі і його (засудженого) кримінальне переслідування є незаконним.

Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС зазначила, що Закон № 1680-VII визначає особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. За своєю правовою природою є декларативно-процесуальним актом, який не вносить змін до КК та не встановлює підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачених Розділом ІХ Загальної частини КК. Закон № 256-VIIІ, як і Закон № 1680-VII не є законом про кримінальну відповідальність, і його прийняття, навіть після вчинення інкримінованих обвинуваченому дій, не змінює норм КК і не впливає на караність діяння, передбаченого ст. 258-3 КК.

Такий підхід узгоджується з правовою визначеністю як складовою верховенства права. Норма, яка не містить прямої декриміналізації, не встановлює конкретного механізму звільнення, не є законом про кримінальну відповідальність, не може тлумачитись як така, що автоматично усуває кримінальну караність.

Реквізити рішення та джерела

Огляд містить основні висновки. Для повного розуміння правової позиції слід звертатися до повного тексту рішення в ЄДРСР. Посилання на рішення та його реквізити наведено за офіційним оглядом.

Пов’язані матеріали

Read the English version

Усі публікації