Практика Верховного Суду · Огляд 2025

Позбавлення звання, невідкладний обшук і доводи про провокацію: п’ять висновків ККС ВС

Передрук з офіційного огляду Верховного Суду

Позбавлення звання, невідкладний обшук і доводи про провокацію: п’ять висновків ККС ВС

Коротко про матеріал · вступ Бюро

Огляд одного рішення охоплює позбавлення звання, участь судді, прийняття заяви про злочин, невідкладний обшук та узгодженість доводів про провокацію. Кожну позицію наведено окремо з посиланням на відповідну сторінку огляду.

Нижче відтворено правові висновки з офіційного огляду ККС ВС за 2025 рік.

Джерела

Правові висновки відтворено з офіційного огляду Верховного Суду. Заголовок і короткий вступ підготовлено Бюро. Огляд містить основні висновки; обставини справи та повну мотивацію слід читати в судовому рішенні.

Доповнення за тематичним оглядом щодо корупційних правопорушень

Нижче наведено додаткові обставини, обґрунтування та висновки з тематичного огляду ККС ВС щодо корупційних та пов’язаних з корупцією кримінальних правопорушень. Вони доповнюють раніше опублікований матеріал. 2025 рік в огляді позначає період внесення рішень до ЄДРСР, а не обов’язково рік їх ухвалення.

Підстави позбавлення класного чину

Офіційний тематичний огляд, с. 41, 42

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 – ч. 2 ст. 15 – ч. 4 ст. 369 КК, а саме за те, що він як радник на громадських засадах Директора ДБР, вступив у спільну змову з особою, з якою розробили план спільних дій щодо незаконного заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом обману, а саме — шляхом створення у представників ТОВ хибного уявлення про можливість закриття кримінального провадження за умови надання 150 000 доларів США неправомірної вигоди Директору ДБР.

Суди попередніх інстанцій призначили обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією належного йому на праві власності майна, окрім його долі у квартирі, з позбавленням класного чину — старшого радника юстиції.

У касаційній скарзі захисник зазначав про те, що засудженого було безпідставно позбавлено класного чину.

Відомості заяви та початок розслідування

Офіційний тематичний огляд, с. 45

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 – ч. 2 ст. 15 – ч. 4 ст. 369 КК.

У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що заявника не було попереджено про кримінальну відповідальність перед внесенням відомостей за його заявою до ЄРДР і це становить порушення КПК.

Обставини проведення невідкладного обшуку

Офіційний тематичний огляд, с. 51, 52

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 – ч. 2 ст. 15 – ч. 4 ст. 369 КК.

У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що протокол обшуку є недопустимим доказом внаслідок відсутності ухвали слідчого судді та невідкладності, порушення адвокатських гарантій через місце його проведення, а також у зв’язку зі зверненням про надання дозволу на обшук прокурором, а не слідчим.

Перевірка доводів про провокацію

Офіційний тематичний огляд, с. 61, 62

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 – ч. 2 ст. 15 – ч. 4 ст. 369 КК.

У касаційній скарзі захисник зазначав про провокацію злочину.

Участь судді після затвердження іншої угоди

Офіційний тематичний огляд, с. 80, 81

Суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 – ч. 2 ст. 15 – ч. 4 ст. 369 КК, а саме за те, що він як радник на громадських засадах Директора ДБР, вступив у спільну змову з особою, з якою розробили план спільних дій щодо незаконного заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі, шляхом обману, а саме: шляхом створення у представників ТОВ хибного уявлення про можливість закриття кримінального провадження за умови надання 150 000 доларів США неправомірної вигоди Директору ДБР.

У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що суддя був упередженим, оскільки входив до складу колегії суддів ВАКС, яка ухвалила вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та особою.

Українські абзаци доповнення відтворено дослівно з офіційного огляду; усунуто лише технічні переноси, колонтитули та зайві пробіли. Раніше наведені тотожні висновки повторно не відтворюються. Вступ і тематичні підзаголовки підготовлено Бюро; судові висновки належать Верховному Суду.

Усі публікації